Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (39) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Колпаков І$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 36 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Кондрашова В. Г. Стан вегетативного гомеостазу у дітей – мешканців радіоактивно забруднених територій з хронічною гастродуоденальною патологією [Електронний ресурс] / В. Г. Кондрашова, І. Є. Колпаков, В. Ю. Вдовенко, О. С. Леонович, Т. В. Гриценко, Т. В. Алексейчук, Н. С. Кондрашова, Є. І. Степанова // Гігієна населених місць. - 2013. - Вип. 61. - С. 258-264. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gnm_2013_61_43 | |||
| 2. | 
Вдовенко В. Ю. Стан імунної системи та деякі показники перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту у дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій [Електронний ресурс] / В. Ю. Вдовенко, І. Є. Колпаков, В. Г. Кондрашова, О. М. Литвинець, О. Я. Плескач, Є. І. Степанова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 152-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__22 Інкорпорація <^>137 | |||
| 3. |
Кондрашова В. Г. Мікробіоценоз кишечника у дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій [Електронний ресурс] / В. Г. Кондрашова, В. Ю. Вдовенко, І. Є. Колпаков, А. С. Попова, О. В. Ліщенко, Т. В. Гриценко, Н. С. Кондрашова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 204-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__31 | |||
| 4. |
Степанова Є. І. Оцінка змін метаболітів оксиду азоту у дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій [Електронний ресурс] / Є. І. Степанова, І. Є. Колпаков, Г. Й. Лавренчук, В. Г. Кондрашова, О. М. Литвинець // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 299-304. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__46 Механізми виникнення несприятливих медико-біологічних наслідків Чорнобильської катастрофи недостатньо з'ясовані. Значне місце в цих механізмах з великою вірогідністю займають зміни у системі оксиду азоту (NO). Мета роботи - оцінка системи оксиду азоту за вмістом його стабільних метаболітів у сироватці крові дітей - мешканців радіоактивно забруднених територій. Дослідження стабільних метаболітів оксиду азоту проведено у 63-х дітей шкільного віку. З них основну групу склали 42 дитини, які народилися та постійно мешкають у зонах радіоактивного забруднення. Визначення рівнів азотистих сполук (NO<^>2- | |||
| 5. | 
Степанова Є. І. Оксид азоту і перекисне окислення ліпідів у дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій [Електронний ресурс] / Є. І. Степанова, І. Є. Колпаков, В. Г. Кондрашова, О. М. Литвинець // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2013. - Вип. 18. - С. 261-269. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2013_18_28 Мета дослідження - оцінка системи оксиду азоту за вмістом його стабільних метаболітів у сироватці крові та показниками перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту у дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій. Обстежено дітей шкільного віку і мешканців радіоактивно забруднених територій. Визначення рівнів азотистих сполук (NO<^>2- | |||
| 6. |
Кондрашова В. Г. Стан серцево-судинної системи у дітей з ознаками ендотеліальної дисфункції, які народилися та постійно проживають на радіоактивно забруднених територіях [Електронний ресурс] / В. Г. Кондрашова, І. Є. Колпаков, В. Ю. Вдовенко, В. А. Каленська, Є. І. Степанова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(4). - С. 100-107 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(4)__16 Ендотеліальна дисфункція (ЕД) розглядається не лише як маркер судинних захворювань. Визначено її важливу роль в ініціюванні, прогресуванні та виразності клінічних проявів різноманітної соматичної патології. Мета роботи - проаналізувати стан серцево-судинної системи в дітей з ознаками ЕД, які народилися та постійно мешкають на радіоактивно забруднених територіях. Обстежено 101-у дитину, що народилися та постійно мешкають на радіоактивно забруднених територіях, з них 37 дітей - з ознаками ЕД, 37 дітей контрольної групи та 20 - практично здорових. Встановлено найбільш поширені ЕКГ і феномени, особливості показників центральної гемодинаміки та рівень адаптаційно-пристосувальних механізмів в підгрупі дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій з ознаками ЕД. Висновки: проведений аналіз функціонального стану серцево-судинної системи за даними клініко-інструментального обстеження (ЕКГ та ЕхоКГ) надав змогу констатувати наявність у дітей основної групи з інструментальними ознаками ЕД тенденції до більш виразних змін у порівнянні з показниками загальної групи та практично здорових дітей, що потребує раціональної організації мікросоціального середовища. | |||
| 7. | 
Кондрашова В. Г. Клініко-анамнестичні особливості патології шлунково-кишкового тракту в дітей із синдромом дисплазії сполучної тканини серця, які народилися від батьків, опромінених у дитячому віці в результаті аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / В. Г. Кондрашова, І. Є. Колпаков, В. Ю. Вдовенко, Т. В. Гриценко, Т. В. Шепелюк, О. М. Студенікіна, Є. І. Степанова // Здоровье ребенка. - 2014. - № 6. - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_6_11 Встановлено, що в структурі захворювань травної системи дітей, які народилися від батьків, опромінених у дитячому віці, переважає патологія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), а саме хронічний гастродуоденіт, що має, як правило, поєднаний характер із залученням у патологічний процес декількох зон травного каналу. У дітей із синдромом дисплазії сполучної тканини серця має місце більш рання маніфестація захворювань верхніх відділів ШКТ (починаючи з дошкільного віку) та зі збільшенням віку більше простежується системність ушкодження різних органів і систем, про що свідчить такий показник, як кількість нозологічних форм хвороб на одну дитину (у дітей I групи - 6,8; II - 4,9). Аналіз медико-біологічних чинників ризику та індексу обтяженості спадкового анамнезу патологією ШКТ у родичів I - II ступеня споріднення не встановив вірогідних відмінностей між групами. Клінічні прояви хронічних захворювань верхніх відділів гастродуоденальної зони у дітей із синдромом дисплазії сполучної тканини серця характеризуються більш частими загостреннями на тлі психоемоційних і фізичних перевантажень; неінтенсивними, періодичними болями; більшою частотою симптомів шлункової диспепсії, кишкової моторної дисфункції та частіше супроводжуються розладами нервової системи (80,0 %) і хронічними вогнищами інфекції (62,2 %). | |||
| 8. |
Степанова Є. І. Поліморфізм генів NO-синтази, як фактор ризику в розвитку ендотеліальної дисфункції, функціональних розладів системи дихання та вегетативої нервової системи у дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій [Електронний ресурс] / Є. І. Степанова, І. Є. Колпаков, В. Г. Кондрашова, В. Ю. Вдовенко, О. М. Литвинець, О.О. Скварська, В. М. Зигало // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(3). - С. 354-364. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(3)__61 Індивідуалізація універсальних механізмів захисту та ушкодження визначається переважно генетичними варіаціями певних генів (алельним поліморфізмом). Алельний поліморфізм визначає в одних випадках, стійкість індивідуума до певного захворювання, а в інших - схильність до виникнення патології, в тому числі серцево-судинної, органів дихання, вегетативної дизрегуляції тощо. Мета роботи - дослідити роль поліморфізму генів еNOS у розвитку ендотеліальної дисфункції, функціональних розладів системи дихання та вегетативної нервової системи у дітей і мешканців радіоактивно забруднених територій. Для визначення можливих асоціативних зв'язків поліморфізму гену еNOS з показниками, що характеризують функціональний стан ендотелію, бронхолегеневої та вегетативної нервової систем, проведено обстеження 150-ти дітей, з них основну групу склала 101 дитина-мешканець радіоактивно забруднених територій. Контрольна група складалася з 49-ти практично здорових дітей, які мешкали в "чистих" щодо радіоактивного забруднення регіонах і не належали до постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії контингентів. Проведено молекулярно-генетичне дослідження з визначенням поліморфізму в 4-му інтроні гену е-NOS. Дослідження вентиляційної спроможності легенів проводили за допомогою методу пневмотахографії. Для реєстрації ендотелійзалежної реакції судинного русла на зміни умов кровопостачання використовували термографічний спосіб. Визначення рівнів азотистих сполук (NO<^>2- | |||
| 9. |
Степанова Є. І. Оцінка ефективності застосування переривчастої нормобаричної гіпокситерапії для корекції ендотеліальної дисфункції у дітей - мешканців радіоактивно забруднених територій [Електронний ресурс] / Є. І. Степанова, В. Я. Березовський, І. Є. Колпаков, В. Г. Кондрашова, В. Ю. Вдовенко, О. М. Литвинець, Л. М. Лісуха, В. М. Зигало // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 26. - С. 56-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_26_11 Зазначено щодо обгрунтованого використання комбінації термінових адаптаційних реакцій з довгостроковою перебудовою енергозабезпечуючих систем організму, що формуються за допомогою переривчастої нормобаричної гіпоксії для корекції ендотеліальної дисфункції у дітей - мешканців радіоактивно забруднених територій (ДМРЗТ). Мета роботи - вивчити вплив переривчастої нормобаричної гіпоксії на патогенез ендотеліальної дисфункції у ДМРЗТ. До клінічних ознак ендотеліальної дисфункції віднесено порушення особистісно-емоційної сфери, симптоми астено-вегетативного та невротичного характеру, з боку серцево-судинної системи, системи дихання, абдомінальні та диспепсичні синдроми. У сироватці крові визначали біохімічні показники вмісту стабільних метаболітів NO, L-аргініну, перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантних ферментів; інструментальні показники ендтелийзалежної реакції судин на оклюзійну пробу. Переривчасту нормобаричну гіпоксію (ПНГ) проводили за допомогою індивідуального апарата гірського повітря типу "Борей" виробництва державного науково-дослідного медико-інженерного центру "НОРТ" НАН України (Київ). Клінічне обстеження показало, що призначення 44-м дітям з ендотеліальною дисфункцією, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях, додатково до базової терапії ПНГ, сприяло зниженню частоти скарг та інтенсивності клінічних проявів у наведених симптомокомплексах. Після застосування курсу переривчастої нормобаричної гіпокситерапї у більшості обстежених ДМРЗТ дослідження системи NO виявило підвищення в сироватці крові вмісту L-аргініну за відсутності суттєвих змін вмісту стабільних метаболітів NO. Це можна пояснити редукцією основного (аеробного) шляху метаболізму L-аргініну за умов гіпоксії. Спостерігалися позитивні зміни ендотелійзалежної реакції судин на оклюзійну пробу, на що вказувало зменшення тривалості періоду відновлення термографічного показника кровообігу після неї. Відмічено зниження інтенсивності процесів ПОЛ - зниження вмісту в сироватці крові кінцевих продуктів ПОЛ, що реагують з тіобарбітуровою кислотою. Висновок: переривчаста нормобарична гіпокситерапія є ефективним засобом, здатним позитивно впливати на стан системи оксиду азоту та ендотелійзалежних функцій організму ДМРЗТ. | |||
| 10. |
Кондрашова В. Г. Мікробіоценоз кишечника у дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій із синдромом дисплазії сполучної тканини серця [Електронний ресурс] / В. Г. Кондрашова, В. Ю. Вдовенко, І. Є. Колпаков, А. С. Попова, Л. П. Міщенко, Т. В. Гриценко, Є. І. Степанова // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 277-286. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_25 | |||
| 11. |
Кондрашова В. Г. Особливості патології шлунково-кишкового тракту у дітей із синдромом дисплазії сполучної тканини серця, які народилися від батьків, опромінених в дитячому віці в результаті аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / В. Г. Кондрашова, І. Є. Колпаков, В. Ю. Вдовенко, В. М. Громадська, В. Г. Боярський, Т. В. Гриценко, Є. І. Степанова // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 287-297. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_26 Мета роботи - визначити особливості хронічної патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту в дітей із синдромом дисплазії сполучної тканини серця (СДСТС), які народилися від батьків, опромінених в дитячому віці в результаті аварії на ЧАЕС. Обстежено 120 дітей з синдромом дисплазії сполучної тканини серця (I група) та 75 пацієнтів без її ознак (II група). СДСТС встановлювався за допомогою ехокардіографії у B- і M-режимах та допплерокардіографії. Фіброезофагогастродуоденоскопічне дослідження проводилося гнучким ендоскопом GIF-P3 фірми "OLYMPUS". Структура паренхіматозних органів черевної порожнини оцінювалася за допомогою ультрасонографічного дослідження. Встановлено, що у дітей із СДСТС має місце більш рання маніфестація захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ВВШКТ) (з дошкільного віку) та зі збільшенням віку більше простежується системність ушкодження різних органів і систем (кількість нозологічних форм хвороб на одну дитину у дітей I групи 6,8, а в II групі - 4,9). Клінічні прояви хронічних захворювань ВВШКТ у дітей із СДСТС характеризуються більш частими загостреннями на тлі психоемоційних і фізичних перевантажень; більшою частотою кишкової моторної дисфункції, частіше супроводжуються розладами нервової системи (80,0 %) і хронічними вогнищами інфекції (62,2 %). Ендоскопічна картина хронічної патології ВВШКТ у дітей із СДСТС характеризується поєднанням запального процесу в слизовій оболонці у вигляді різних форм езофагіту, еритематозної та гіпертрофічної гастродуоденопатії з порушеннями моторики ШКТ у вигляді гастроезофагеального та дуоденогастрального рефлюксів (73,34 %). Деструктивні ураження, в основному дуоденальної зони, зустрічаються з частотою 20,00 %. Висновки: в структурі захворювань травної системи дітей, які народилися від батьків, опромінених в дитячому віці, у віддалений період Чорнобильської катастрофи переважає патологія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, а саме, хронічний гастродуоденіт, що має, як правило, сполучений характер із залученням в патологічний процес декількох зон травного каналу. У дітей із СДСТС має місце більш рання маніфестація захворювань ВВШКТ та зі збільшенням віку більше простежується системність ушкодження різних органів і систем. Провідними факторами у формуванні патології ВВШКТ у дітей із СДСТС є рефлюкси різноманітної локалізації, що потребує включення в терапевтичний комплекс різноспрямованих заходів з профілактики рефлюксної хвороби. | |||
| 12. |
Кондрашова В. Г. Вегетативний гомеостаз у дітей з ознаками ендотеліальної дисфункції, які народилися та постійно проживають на радіоактивно забруднених територіях [Електронний ресурс] / В. Г. Кондрашова, І. Є. Колпаков, В. Ю. Вдовенко, О. С. Леонович, О. М. Литвинець, Є. І. Степанова // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 298-309. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_27 Мета роботи - вивчити особливості функціонального стану вегетативної нервової системи у дітей з ендотеліальною дисфункцією, які постійно мешкають на радіоактивно забруднених територіях. В ході дослідження було проведено клінікоінструментальне дослідження 101 дитини у віці 7 - 18 років, які народилися та постійно мешкають на радіоактивно забруднених територіях, з них 37 дітей з ознаками ендотеліальної дисфункції (IА підгрупа) та 64 дитини без ознак ендотеліальної дисфункції (IБ підгрупа). Контрольна група, співставна з основною за віком, статтю та даними клінічного обстеження, складалася з 37 дітей, які мешкали в "чистих" щодо радіоактивного забруднення регіонах і не належали до постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії контингентів. Практично здорових дітей було обстежено 20 осіб. Дітям з ознаками ендотеліальної дисфункції притаманна наявність більш виразної дизрегуляції вегетативної нервової системи у стані відносного фізіологічного спокою та під час моделювання функціонального навантаження і високий ступінь напруження адаптаційних механізмів організму, зумовлений особливостями фізіологічних механізмів, які забезпечують адаптаційні процеси. Недостатнє вегетативне забезпечення діяльності серцево-судинної системи зумовлене неадекватністю адаптивних реакцій на рівні як центральних регуляторних ланок (гіпоталамус, судинно-руховий центр), так і периферичних рецепторів. У дітей з ендотеліальною дисфункцією відмічалася, переважно, недостатність сегментарних вегетативних структур (парасимпатичних), при цьому характер їх реагування на навантаження відповідає такому у здорових осіб, але на більш низькому рівні функціонування. Діти-мешканці радіоактивно забруднених територій, в тому числі й з ендотеліальною дисфункцією, мають знижені аеробні можливості організму за індексом Робінсона, що сприяє низькому адаптивному діапазону щодо неспецифічного стресу. Висновки: встановлено, що у дітей, які постійно мешкають на радіоактивно забруднених територіях, ендотеліальна дисфункція асоціювалася з більш виразними проявами вегетативної дизрегуляції та зниженими аеробними можливостями організму, що є факторами ризику розвитку різноманітних форм соматичної патології та потребує розробки заходів з профілактики. | |||
| 13. |
Степанова Є. І. Зміни стабільних метаболітів оксиду азоту у дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій [Електронний ресурс] / Є. І. Степанова, І. Є. Колпаков, В. В. Василенко, В. Г. Кондрашова, О. М. Литвинець, В. М. Зигало // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 334-344. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_30 Мета дослідження - оцінка змін системи оксиду азоту за рівнем його стабільних метаболітів в сироватці крові та їх співставлення з вмістом 137Cs в організмі дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій. Обстежено дітей шкільного віку - мешканців радіоактивно забруднених територій. Визначення рівнів азотистих сполук (NO2- та NO3-) проводили за стандартною методикою з використанням реактиву Грісса. Вміст 137Cs в організмі дітей визначали за допомогою лічильника випромінювання людини. У дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій дослідження вмісту метаболітів оксиду азоту в сироватці крові виявило зниження рівня нітриту у разі відсутності достовірних змін вмісту нітрату і суми метаболітів NO. У значної частини дітей у разі підвищення вмісту 137Cs в організмі спостерігалося зниження рівня нітриту в сироватці крові. | |||
| 14. |
Степанова Є. І. Ефективність корекції ендотеліальної дисфункції у дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій за допомогою методу переривчастої нормобаричної гіпокситерапії [Електронний ресурс] / Є. І. Степанова, В. Я Березовський, І. Є. Колпаков, В. Г. Кондрашова, В. Ю. Вдовенко, О. М. Литвинець, Л. М. Лісуха, В. М. Зигало, В. І. Колос, Л. П. Міщенко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2016. - Вип. 21. - С. 322-335. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2016_21_24 Мета дослідження - оцінити ефективність переривчастої нормобаричної гіпокситерапії (ПНГ) як засобу, що здатний позитивно впливати на різні ланки патогенезу ендотеліальної дисфункції у дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій. До клінічних ознак ендотеліальної дисфункції віднесено порушення особистісно-емоційної сфери, симптоми астено-вегетативного та невротичного характеру, симптоми з боку серцево-судинної системи, системи дихання, абдомінальні та диспептичні синдроми. Визначалися біохімічні показники вмісту стабільних метаболітів NO, L-аргініну, перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантних ферментів у сироватці крові; показники клітинного та гуморального імунітету; інструментальні показники ендотелійзалежної реакції судин на оклюзійну пробу, вентиляційної спроможності легенів, біоелектричної активності міокарду. Переривчасту нормобаричну гіпокситерапію проводили за допомогою індивідуального апарата гірського повітря типу "Борей" виробництва державного науково-дослідного медико-інженерного центру "НОРТ" НАН України (Київ). Клінічне обстеження показало, що призначення 44 дітям з ендотеліальною дисфункцією, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях, додатково до базисної терапії ПНГ, сприяло зниженню частоти скарг та інтенсивності клінічних проявів у наведених симптомокомплексах. Після застосування курсу переривчастої НГ у більшості обстежених дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій дослідження системи NO виявило підвищення у сироватці крові L-аргініну, за відсутності суттєвих змін вмісту стабільних метаболітів NO. Визначено позитивні зміни ендотелійзалежної реакції судин на оклюзійну пробу, на що вказувало зменшення тривалості періоду відновлення термографічного показника кровообігу після оклюзійної проби. Відмічено зниження інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження вмісту в сироватці крові кінцевих продуктів ПОЛ, що реагують з тіобарбітуровою кислотою. Дослідження вентиляційної спроможності легенів виявило усунення бронхоспазму у значної частини дітей. Мали місце тенденції до зниження розбалансованості різних ланцюгів керування серцевим ритмом. Виявлявся імуномодулюючий ефект: підвищення функціональної активності нейтрофілів, нормалізація показників гуморальної ланки імунітету. ПНГ є ефективним засобом, здатним позитивно впливати на стан системи оксиду азоту та ендотелійзалежних функцій органів та систем у дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій. | |||
| 15. |
Степанова Є. І. Корекція ендотеліальної дисфункції у дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій за допомогою донатора оксиду азоту [Електронний ресурс] / Є. І. Степанова, І. Є. Колпаков, В. М. Зигало, В. Г. Боярський // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2016. - Вип. 21. - С. 336-344. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2016_21_25 Мета роботи - визначити ефективність застосування донатора NO L-аргініну для корекції ендотеліальної дисфункції (ЕД) у дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій. Для оцінки ефективності корекції ЕД із застосуванням донатора NO L-аргініну за даними селективного скринінгу було відібрано групу дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій з наявністю клінічних і параклінічних ознак ЕД. Визначалися біохімічні показники вмісту стабільних метаболітів NO, L-аргініну у сироватці крові; інструментальні показники ендотелійзалежної реакції судин на оклюзійну пробу, вентиляційної спроможності легенів. Обстежені діти одержували курс донатора NO бетаргіну. За даними селективного скринінгу відібрано групу дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій з наявністю клінічних і параклінічних ознак ЕД. У дітей з ЕД, які додатково до базисної терапії одержували курс донатора NO L-аргініну, спостерігалися виражений позитивний терапевтичний ефект, гарна переносимість, відсутність побічних ефектів. Вивчення систем оксиду азоту в динаміці застосування L-аргініну виявило у дітей з ЕД підвищення вмісту в сироватці крові аргініну, нітриту, нітрату, суми метаболітів NO. Після застосування L-аргініну спостерігалося усунення бронхоспазму у значної частини обстежених. Оцінка показників ендотелійзалежної вазодилатації великих судин за допомогою методу УЗ візуалізації просвіту плечової артерії показала збільшення діаметра плечової артерії і його приросту в пробі з постоклюзійною реактивною гіперемією після застосування курсу L-аргініну. Це свідчить про підвищення вазомоторної спроможності ендотелію. | |||
| 16. |
Степанова Є. І. Вплив VNTR (4а/b) поліморфізму гена eNOS на розвиток ендотеліальної дисфункції та порушень системи дихання у дітей – мешканців радіоактивно забруднених територій [Електронний ресурс] / Є. І. Степанова, І. Є. Колпаков, В. М. Зигало, О. М. Литвинець, В. Г. Кондрашова, В. Ю. Вдовенко, О. О. Скварська, О. С. Леонович // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2015. - Вип. 20. - С. 432-444. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2015_20_32 Мета роботи - дослідити роль поліморфізму генів еNOS у розвитку ендотеліальної дисфункції та функціональних розладів системи дихання у дітей - мешканців радіоактивно забруднених територій. Для визначення можливих асоціативних зв'язків поліморфізму у 4-му інтроні гена еNOS з показниками, що характеризують функціональний стан ендотелію та бронхолегеневої системи, проведено обстеження 184 дітей. З них основну групу склали 135 дітей - мешканців радіоактивно забруднених територій, контрольну - 49 дітей, які мешкали в "чистих" щодо радіоактивного забруднення регіонах і не належали до постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії контингентів. Проводили молекулярно генетичне дослідження з визначенням поліморфізму в 4-му інтроні гена еNOS. Дослідження вентиляційної спроможності легенів оцінювали за допомогою методу пневмотахографії. Для реєстрації ендотелійзалежної реакції судинного русла на зміни умов кровопостачання використовували термографічний спосіб. Визначення рівнів азотистих сполук NO2- та NO3- проводили за стандартною методикою з використанням реактиву Грісса. Рівень інкорпорованого 137Cs в організмі визначали за допомогою лічильника випромінювання людини Скриннер-3М виробництва Інституту екології людини. Діти основної групи за частотою поліморфних 4а/b генотипів та алелів 4а і 4b гена еNOS не відрізнялися від контролю та даних літератури. У дітей основної групи з генотипом 4а/4b у порівнянні з дітьми, які мали генотип 4b/4b, відмічалося збільшення тривалості відновлення кровообігу до вихідного рівня після оклюзійної проби; спостерігалося зниження вмісту нітриту в сироватці крові; зменшення інтегральних показників еластичності і розтяжності легеневої тканини, прохідності дихальних шляхів; у 1,5 разу частіше реєструвалися ознаки бронхоспазму. Ці несприятливі ефекти були асоційовані з наявністю у генотипі алелю 4а, ознак ендотеліальної дисфункції та рівнем інкорпорованого 137Cs. Висновки: більш виразні зміни ендотелійзалежної реакції судин на оклюзію та вірогідне зниження рівня нітриту в сироватці крові у носіїв алелю 4а, особливо у дітей, які мешкають за несприятливих екологічних умов, надає підстави віднести їх до групи ризику з розвитку ендотеліальної дисфункції, а порушення функції легенів розглядати як один з її проявів. | |||
| 17. |
Степанова Є. І. Досвід корекції ендотеліальної дисфункції у дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій за допомогою потенційного донатора оксиду азоту – цитруліну [Електронний ресурс] / Є. І. Степанова, І. Є. Колпаков, В. М. Зигало, В. Ю. Вдовенко, В. Г. Кондрашова, О. С. Леонович, В. В. Крижанівська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2017. - Вип. 22. - С. 463-475. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2017_22_37 Мета роботи - визначити ефективність застосування цитруліну для корекції ендотеліальної дисфункції (ЕД) у дітей, мешканців радіоактивно забруднених територій. Для оцінки ефективності корекції ендотеліальної дисфункції із застосуванням потенційного донатора NO цитруліну за даними селективного скринінгу було відібрано групу дітей, мешканців радіоактивно забруднених територій, з наявністю клінічних і параклінічних ознак ЕД. Визначалися біохімічні показники вмісту стабільних метаболітів NO, L-аргініну, перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантних ферментів у сироватці крові; показники клітинного та гуморального імунітету, інструментальні показники ендотелійзалежної реакції судин на оклюзійну пробу, вентиляційної спроможності легенів, біоелектричної активності міокарду, вегетативної регуляції серцево-судинної системи. Обстежені діти одержували курс цитруліну малату. У дітей з ЕД, які одержували курс цитруліну малату встановлено підвищення вмісту в сироватці крові L-аргініну, нітриту, суми метаболітів NO. Після застосування препарату спостерігалося усунення бронхоспазму у значної частини обстежених. Оцінка показників ендотелійзалежної вазодилатації судин за допомогою термографічного методу визначила зменшення періоду відновлення і збільшення періоду гіперкомпенсації термографічного показника кровообігу в пробі з постоклюзійною реактивною гіперемією, що свідчить про підвищення вазомоторної спроможності ендотелію. Відмічено тенденцію до поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевого ритму і реполяризації серцевого м'яза. Визначено антиоксидантний вплив застосованого курсу цитруліну малату: зниження вмісту у сироватці крові кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою, за підвищення активності антиоксиданту - каталази. В динаміці застосування цитруліну малату відмічалось підвищення відсотка T-лімфоцитів, нормалізація їх субпопуляційного складу. | |||
| 18. | 
Степанова Є. І. Психологічні особливості дітей, переміщених із зони збройного конфлікту на південному сході України [Електронний ресурс] / Є. І. Степанова, Д. А. Базика, Н. С. Полька, В. А. Позниш, І. Є. Колпаков, В. Ю. Вдовенко // Environment & health. - 2019. - № 3. - С. 17-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2019_3_5 | |||
| 19. |
Степанова Є. І. Порівняльний аналіз стану про- та антиоксидантної систем у дітей при дії стресових чинників радіаційного та психогенного походження [Електронний ресурс] / Є. І. Степанова, І. Є. Колпаков, В. А. Позниш, В. Ю. Вдовенко, В. М. Зигало, С. М. Альохіна // Environment & health. - 2019. - № 4. - С. 38-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2019_4_8 | |||
| 20. |
Лісуха Л. М. Стан когнітивних функцій у дітей з патологією органів травлення, які проживають на радіоактивно забруднених територіях України [Електронний ресурс] / Л. М. Лісуха, І. Є. Колпаков // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2019. - Вип. 24. - С. 395-410. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2019_24_29 Мета роботи - дослідити стан когнітивних функцій у дітей, які народилися і постійно проживають на радіоактивно забруднених територіях (РЗТ) та мають патологію верхніх відділів травного каналу, з використанням патопсихологічного тестування, для підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження та відновлення здоров'я мешканців РЗТ. Дизайн, пацієнти та методи. Проведено рандомізоване контрольоване сліпе клінічне дослідження. Обстежено 90 осіб віком від 6 до 17 років (35 хлопців і 55 дівчат), яких поділено на дві групи: до контрольної (I) увійшло 30 осіб із умовно "чистих" територій, до основної (II) - 60, які мають патологію органів травлення, народилися та проживають на РЗТ. Програма включала: збір анамнезу, скарг, клінічне та інструментальне обстеження. Застосовано тести: "Які предмети сховані в малюнках", Тулуз-П'єрона, Равена, Лурії. Рівень тривожності визначено, використовуючи самодіагностику Спілберга-Ханіна, а для виявлення суб'єктивних ознак вегетативних дисфункцій - запитальник Вейна. Показано, що у дітей віком від 6 до 11 років, мешканців РЗТ, за результатами тесту Тулуз-П'єрона була вірогідно знижена швидкість когнітивної обробки інформації на 7,17 ум. од., а на тлі проведеного етіопатогенетичного лікування травного каналу - на 10,24 ум. од. відносно значень у контрольній групі. У обстежених старшого шкільного віку (від 12 до 17 років) статистично значуще знижена довготривала пам'ять. У пацієнтів 6 - 11 років реєстрували вірогідне підвищення реактивної тривожності та виявлено зворотній кореляційний зв'язок між особистісною тривожністю і швидкістю когнітивної обробки інформації (r = -0,331). У старших дітей була підвищена особистісна тривожність. Висновки: одержані результати свідчать про те, що у дітей від 6 до 17 років, мешканців РЗТ з патологією органів травлення, стан когнітивних функцій, згідно з використаним тестуванням, характеризувався зниженням швидкості когнітивної обробки інформації, довготривалої пам'яті та високим рівнем тривожності. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |